Кілька місяців тому я вважала цю тему вже неактуальною, але останній тиждень спостережень за користувачами одного з Інтернет-центрів, особливо нових, переконав мене в протилежному.
Коли в громадському транспорті сусід ліворуч чи праворуч намагається з-за плеча долучитися до чужого читання, виникає дискомфорт. В Інтернеті теж є бажаючі «зазирнути з-за плеча» в чужу електронну скриньку, профіль в соціальній мережі, де власник вже люб’язно встиг поділитися особистими даними і т. п. Якщо спільне читання з сусідом ліворуч «романів для громадського транспорту» викликає роздратування, то спільне читання інформації профілів в Інтернеті може призвести до більш неприємних наслідків.
Тепер щодо власних спостережень. Користувачі різного віку і «стажу» користування Інтернетом лишаються вірними традиції підтримки паролів-номерів телефонів і паролів-знаменних і пам’ятних для себе дат. Саме такі паролі допитливий школяр легко може зламати за 20-40 хв. Але за часту, навіть цього йому не потрібно робити, бо дорослі заздалегідь подбали про заощадження часу і натиснули кнопочку «Запам’ятати», бо ж завтра знову приходити. Пароль безпечніше кожного разу вводити ручками.
Дата народження коханої(ого), нажаль, не найкращий вибір для пароля. Дещо надійніше буде обрати англ. розкладку і кирилицею без пробілів і верхнього регістру написати «іванкосонечко155» або якусь іншу фразу.
Вийти з профілю соціальної мережі – значить клікнути на слові «Вихід», а не натиснути на червоному хрестику в правому верхньому куточку екрану.
Якщо Інтернет-зв'язок тимчасово зник, то це не означає, що ви вже автоматично вийшли з профілю соціальної мережі. Наступний користувач, який влаштується за цим комп’ютером і захоче зайти до соціальної мережі, потрапить до вашого профілю.
Електронні листи бажано попередньо переглядати, не відкриваючи їх, бо є віруси, що активізуються одразу ж, як тільки лист буде відкрито. Щоб переглянути зміст листа, який здається вам підозрілим, достатньо просто виділити його одним кліком миші.
Прості і очевидні речі, але забуваємо ми про них частенько.
Коли в громадському транспорті сусід ліворуч чи праворуч намагається з-за плеча долучитися до чужого читання, виникає дискомфорт. В Інтернеті теж є бажаючі «зазирнути з-за плеча» в чужу електронну скриньку, профіль в соціальній мережі, де власник вже люб’язно встиг поділитися особистими даними і т. п. Якщо спільне читання з сусідом ліворуч «романів для громадського транспорту» викликає роздратування, то спільне читання інформації профілів в Інтернеті може призвести до більш неприємних наслідків.
Тепер щодо власних спостережень. Користувачі різного віку і «стажу» користування Інтернетом лишаються вірними традиції підтримки паролів-номерів телефонів і паролів-знаменних і пам’ятних для себе дат. Саме такі паролі допитливий школяр легко може зламати за 20-40 хв. Але за часту, навіть цього йому не потрібно робити, бо дорослі заздалегідь подбали про заощадження часу і натиснули кнопочку «Запам’ятати», бо ж завтра знову приходити. Пароль безпечніше кожного разу вводити ручками.
Дата народження коханої(ого), нажаль, не найкращий вибір для пароля. Дещо надійніше буде обрати англ. розкладку і кирилицею без пробілів і верхнього регістру написати «іванкосонечко155» або якусь іншу фразу.
Вийти з профілю соціальної мережі – значить клікнути на слові «Вихід», а не натиснути на червоному хрестику в правому верхньому куточку екрану.
Якщо Інтернет-зв'язок тимчасово зник, то це не означає, що ви вже автоматично вийшли з профілю соціальної мережі. Наступний користувач, який влаштується за цим комп’ютером і захоче зайти до соціальної мережі, потрапить до вашого профілю.
Електронні листи бажано попередньо переглядати, не відкриваючи їх, бо є віруси, що активізуються одразу ж, як тільки лист буде відкрито. Щоб переглянути зміст листа, який здається вам підозрілим, достатньо просто виділити його одним кліком миші.
Прості і очевидні речі, але забуваємо ми про них частенько.
Що забуваємо, то правда. Мабуть думаємо, що нам минеться і все буде добре, як думаємо у житті)))
ВідповістиВидалитиЦікаво було б більше знати про можливості вірусів (такий собі контрнаступ або ж, знаючи можливості вірусів, як краще захистити власний комп'ютер)
згоден. Теж часто помічав,як у нашому ІЦ користувачі аж надто часто забувають закривати свої е-скриньки чи сторінки соцмереж
ВідповістиВидалитиО...і я полюбляла паролі із дат народження (в соц. мережах). Дійсно, довелось змінити
ВідповістиВидалитиЕсли мы говорим о защите от вирусов, мы должны понимать, что не существует серебреной пули, и не может существовать. Разумеется, стоит пользоваться антивирусами, на ПК должны быть установлены все обновления, и ни в коем не стоит отключать системы безопасности. Касательно забывания выходить из учетных записей, существует в Internet Explorer режим приватности, который предотвращает такие вещи. Согласен, что трудно обучить пользователей им пользоваться, но можно в принудительном порядке запускать его. Для этого в ярлыки к IE добавляем «-private».
ВідповістиВидалитиА возможности вирусов практически безграничны. Ведь это программа, которая запускается с правами идентичным вашим, и он может сделать все, что вы можете сделать. Когда ваш ПК заражен, он перестаёт быть вашим. Вы сохранили пароль? Он может зайти под «вашим» именем на «вашем же» ПК, а вы о этом не узнаете. Если вам интересно больше услышать о этом, задавайте вопросы.