вівторок, 1 грудня 2009 р.

До питання культури електронних комунікацій

Новітні технології в сучасному житті використовуються в усіх сферах людської діяльності. Завдяки цьому розширилися кордони і можливості спілкування, міжособистісні комунікації на сьогодні полонили віртуальний простір, змінили його, наблизили віртуальний сервіс до потреб особистості, якій надали змогу стати як активним учасником, так і творцем ресурсів і послуг віртуальної реальності, що зробило віртуальне товариство більш людним. Але чи більш людяним? Це питання на сьогодні турбує як провайдерів ресурсів та послуг віртуального простору, фахівців інформаційної галузі, так і звичайного користувача.

Використання технологій в будь-якій діяльності не відміняє етичних норм поведінки, моральності окремої людини чи соціальної групи, що існують в суспільстві. Тож, мета даної статті – розглянути основні позитивні та негативні аспекти, що мають місце в процесі електронних комунікацій через ігнорування етичних норм поведінки та сформулювати основні правила безпечного та ефективного спілкування для всіх видів електронних комунікацій.



Для початку пропоную більш детально розглянути, що являє собою електронна комунікація та її основні види, що функціонують в суспільстві на сьогодні.

У наші дні існує три види комунікацій: усна, документальна, електронна. Пророком електронної комунікації вважається канадський професор, який присвятив себе філософії соціальних комунікацій, Маршал Маклюен.

Головний методологічний принцип вчення Маклюена можна сформулювати наступним чином: духовний та матеріальний прогрес людства визначають не знаряддя праці чи опанування природи, не економіка, політика чи культура, а технологія соціальної комунікації, тобто ті комунікаційні канали, що ними володіють люди. Залежно від домінування засобів масової комунікації історію людства можна поділити на чотири епохи:

· Епоха «дописьмового варварства», для якої характерні наївне та безпосереднє ставлення людей до навколишнього середовища. Найвищим комунікативним досягненням людини цієї епохи є членороздільна мова, що сприймається наслух. Таким чином, відбувається становлення «людини слухаючої».

· Епоха «писемної кодифікації» порушила духовну гармонію неграмотного варвара, адже в комунікації починає домінувати не слух, а зір, не акустичне повідомлення, а текст, закодований у писемності. Пристосування до розумових дій кодування-декодування змісту зробило людини більш раціоналістичною і прагматичною. Як ми знаємо з історії з часом племінне братство змінила феодальна роздробленість.

· Епоха Гутенберга остаточно покінчила з природною гармонією первісної людини, адже настав час «типографської ери». Для цього періоду характерним є те, що людина стає розумнішою не за рахунок спілкування з людьми, а завдяки індивідуальному читанню. На зміну «людині слухаючій» з’являється «людина, що дивиться», у якої менш розвинені сенсорні канали, проте гіпертрофований зір.

· Сучасна епоха – епоха синтезу «людини слухаючої» та «людини, що дивиться». Електричні та електронні засоби зв’язку , за словами Маклюена, це «комунікаційна революція» в історії людства. Характерна особливість сучасних комунікаційних засобів в тому, що вони впливають не на окремі органи чуття людини, а на всю нервову систему в цілому. Оточуюча реальність постає перед людиною в усій живій конкретності і створюється картина співучасті у поточних подіях. Таким чином до людини повертається сенсорний баланс, притаманний епосі дописемної комунікації. Електронні технології спілкування створюють умови для всебічного повноцінного розвитку особистості. «Електрона галактика» повертає людину до «первісної єдності колективної свідомості», перетворюючи планету на єдину «глобальну деревеньку», де немає місця індивідуалізму, націоналізму, відторгненню, агресивності, збройних конфліктів. Маклюен пророчив, що майбутня всесвітня цивілізація буде суспільством «гармонічної комунікації» та «образного мислення», що є обов’язковою умовою для формування вищих культур.

Маклюен передбачив зміни комунікаційних каналів ще в 60-тих р. минулого століття, відштовхуючись від появи телебачення. Він не враховував перспективи комп’ютерної техніки, оскільки вона на той час ще не використовувалася як комунікаційний канал. Але дослідник передбачив появу гіпермедіа – єдності зображення, звуку, реалізованих у системі мультимедіа. Деякі погляди вченого нагадують наївну утопію, але все ж є привід вважати його пророком електронної комунікації.

Електронна комунікація у наші дні – це електронна пошта, форуми, чати, електронні ЗМІ, соціальні мережі онлайн тощо. Комунікаційними каналами, що забезпечують функціонування перелічених популярних видів електронної комунікації є телебачення, мобільний телефон, комп’ютер, Інтернет. Маклюен не помилився говорячи по значимість і стихійність електронних комунікацій, адже в наш час мало хто може уявити свою роботу, освіту, дозвілля без електронних засобів зв’язку. За умови їх раціонального використання, вони дійсно розширюють можливості своїх користувачів, задовольняють інформаційні, освітні, культурні потреби, відкривають безмежний простір для спілкування та самовираження. Та , окрім величезних плюсів, які так надихали Маклюена, «електронна галактика» у наш час демонструє і ряд суттєвих недоліків – фінансові шахраї, хакери, різного роду дезінформатори, тенета спокус (порноіндустрія, комп’ютерні ігри тощо). Ускладнюються ці недоліки ще й тим, що активними учасниками електронних комунікацій на сьогодні стали діти, юнацтво, а також люди похилого віку, яких можливості електронного спілкування просто засліплюють і за часту, втрачаючи пильність, вони легко стають жертвами «електронних монстрів». Відомі випадки, коли на електронну пошту, на персональні веб-сторінки в соціальних мережах на номери мобільних телефонів приходять повідомлення з проханням надіслати гроші на вказану адресу, номер рахунку або номер телефону, взяти участь в якомусь голосуванні або, скажімо, зайти на дуже цікаву сторінку в Інтернеті. Трапляється, що учасники соціальних мереж «В контакті», «Однокласники»та їх аналогів іноді без вагань розміщують на своїх сторінках свою особисту контактну інформацію – номери телефонів, адреси, а це вкрай небезпечно, якщо дані потраплять до якогось зловмисника.

Популярною формою спілкування також є чати різних різних телешоу, музичних каналів, де можна поспілкуватися, надсилаючи sms-повідомлення. Зміст таких повідомлень теж не завжди є коректним по відношенню до аудиторії (використання ненормативної лексики, заклики до насилля, популяризація порноіндустрії тощо), а підсилюється негатив ситуації тим, що чим популярніше шоу, тим більшу аудиторію воно охоплює. Трапляються ситуації, коли навіть дорослій людині з її розвиненим критичним мисленням, важко уникнути небезпеки в «електронній галактиці», а як же бути юному користувачеві з його природною цікавістю, романтичністю, жагою пригод, потягом до незвіданого… Електронна комунікація буде ефективною, безпечною і дійсно людяною, якщо кожен з її учасників дотримуватиметься досить простих правил, що поступово сформувалися для кожного виду електронної комунікації.

На «території» Інтернету сформувалися свої правила поведінки, певні традиції, своєрідна культура спілкування, що має власну назву «нетикет», мережевий етикет, пропоную більш детально розглянути, що таке велике слово, як етика, означає в цьому контексті. Перш за все, це усвідомлення користувачами та власниками ресурсів того, що Інтернет – не зона без цінностей, мережа «не дика», на формування змісту її ресурсів і послуг впливають людські цінності. По друге, це дотримання офлайнових законів у світі онлайн. Це значить, що на сьогодні не потрібно вигадувати якийсь новий набір цінностей для Інтернету або іншого виду електронної комунікації, адже практично всі проблеми, що виникають в процесі електронних комунікацій, можна вирішити керуючись законами та нормами, що діють в реальному житті. По третє, це повага до національних і місцевих культур, адже Інтернет на сьогодні – це глобальне явище, тепер він належить усім, саме тому, на мережу впливають різноманітні системи цінностей. І останнє, етика в Інтернеті – це ще й живий відгук на думку користувача. Це означає, що користувач має право мати уявлення про роботу мережі і право скористатися правом впливати на зміст її ресурсів і послуг.

Оскільки ми визначилися з питанням чи має місце етика в процесі електронних комунікацій і, зокрема, в найпопулярнішому їх виді – всесвітній мережі Інтернет, – виникає інше не менш важливе питання: хто ж за неї відповідає? Демократичним механізмом для того, щоб приймати рішення щодо того, яка діяльність є недопустимою і тому має бути криміналізованою в певному середовищі, є уряд. Провайдери ресурсів та послуг мережі повинні усвідомлювати, що вони відрізняються від телекомунікаційних операторів та поштових служб, що надають приватні послуги, адже сервіс Інтернету використовують одночасно безліч користувачів. Оператори послуг мережі мають передбачати усі можливі способи використання одних і тих же послуг різними групами користувачів і дбати про заходи безпеки та дотримання елементарних етичних норм. Крім того, є прості загальні правила для різних видів електронних комунікацій, яких може дотримуватися кожен з її учасників.

Орієнтуючи наших відвідувачів на дотримуючись елементарних норм поведінки та заповідей моралі, властивих повсякденному життю кожної людини, в процесі електронних комунікацій ми не лише подбаємо про їх безпеку, підвищення рівня загальної та інформаційної культури, а й зробимо крок до ідеалізованої Маклюеном нової цивілізації сповненої «гармонічної комунікації».

Використані інформаційні джерела

• Лавров О. А. Набросок правил для участников электронных коммуникаций // Educational Technology & Society. – 2005. – № 8 (1).

• Сетевой этикет [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://netiquette.narod.ru/. – Загол. з титул. екрану. – Мова: рос. – Перевірено: 11.02.2009.

• Шлыкова О. В. Культура мультимедиа : Учеб. пособ. Для студентов / МГУКИ. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 415 с.

• Introduction to E-Mail: n Online Interactive Tutorial [Електронний ресурс] / Created by Lecia Eubanks
Cherokee Regional Library. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.walker.public.lib.ga.us/tutorial/email_tutorial.htm . – Загол. з титул. екрану. – Мова: англ. – Перевірено: 11.02.2009.

• Darlington Roger Internet etics: Oxymoron or orthodoxy? [Електронний ресурс] . – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.rogerdarlington.co.uk/Internetethics.html . – Загол. з титул. екрану. – Мова: англ. – Перевірено: 11.02.2009.

• Netiquette [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.amit.org.il/learning/english/netiquette/. – Загол. з титул. екрану. – Мова: англ. – Перевірено: 11.02.2009.

• Netiquette Guide [Електронний ресурс] / University of Wollongong. – Електрон. книга. – Режим доступу: http://www.uow.edu.au/student/elearning/netiquette/index.html. – Загол. з титул. екрану. – Мова: англ. – Перевірено: 11.02.2009.

• Virginia Shea Netiquette [Електронний ресурс] / Virginia Shea. – Електрон. книга. – Режим доступу: http://www.albion.com/netiquette/book/index.html . – Загол. з титул. екрану. – Мова: англ. – Перевірено: 11.02.2009.

Є. В. Кулик, зав. відділу по роботі з електронними ресурсами ДЗ "ДБУ для юнацтва"