четвер, 3 лютого 2011 р.

Отямити й отямитись... або Готуємось до Дня безпечного Інтернету

Останнім часом досить часто згадую слова О. Забужко «Бо віртуал – то знаєш, така штука, яка дуже боляче б’є, коли з ним загратися.». Повертаюся до них, коли довго порпаюся в купі сміття й реклами, у пошуках значущого, нового, потрібного для життя. Без пафосу, вони, як сонця промінь, будять, коли подовгу «залипаю» в Інтернеті. Допомагають отямитись. І коли якесь тендітне дівчатко заводить заїждженої пісеньки: «Вау, Інтернет!... анонімність, безкарність, ролі, маски, свобода… обирай!», – так і хочеться обережно і легесенько струснути, а раптом стрепенеться, схаменеться, отямиться… А може, це мене струснути треба), але розмову я веду чи намагаюся вести до іншого.
8 лютого відзначатимемо День безпечного Інтернету. Є нагода звернутися до питаннь безпеки і етики в мережі. Для усіх, кого ця тема цікавить, хто не полінується провести якісь заходи для себе чи й для інших, можливо, в поміч (бо керувалася, насамперед, саме цією метою) стануть матеріали, зібрані на сторінці «Скарбниця».