середа, 27 липня 2011 р.

Врахування психологічних особливостей дітей під час організації тренінгів


Плануючи тренінг для учнів середнього та старшого шкільного віку, необхідно також враховувати особливості психічних процесів та вікові психологічні зміни, які відбуваються у цей бурхливий період розвитку.
  1. Необхідно враховувати, що у підлітковому віці спостерігається збільшення обсягу уваги, підвищення стійкості уваги та розвиток здатності до переключення та розподілу уваги. Також у підлітків відмічається погіршення результатів навчальної діяльності. Це пояснюється тим, що розумові здібності підлітка, на відміну від здібностей молодшого школяра, набувають нової якості: вони стають опосередкованими. Це відбувається завдяки розвитку понятійного, мовно-логічного, абстрактного мислення. Підліток може оперувати поняттями, розмірковувати про властивості та якості предметів, висувати гіпотези, планувати дослідницьку діяльність і засвоювати великі масиви інформації. Тому дуже доречним під час тренінгу буде оперування саме поняттями та категоріями, а не прикладами.
2.              У підлітків з'являються нові інтереси, переживання та хронічна емоційна нестабільність, яка виявляється в імпульсивності, нестриманості, іноді агресивності. Тому треба бути готовим до можливого неприйняття тренера. У такому випадку краще обговорювати не ті теми, які заплановані, а теми, які цікавлять дітей: спілкування у соціальних мережах, знайомство у мережі Інтернет, он-лайн-придбання послуг та товарів тощо.
3.      Розумова діяльність підлітка, як і його поведінка, залежить від стану його мотиваційної сфери. Підліток уважний тільки до того, що якось пов'язано з його актуальними потребами та переживаннями. Його переживання тією чи іншою мірою пов'язані з пошуком себе, з пізнанням своїх здібностей та можливостей, з прагненням дізнатися, як оцінюють його оточуючі, з постійним перебиранням на себе різних дорослих ролей та гострою необхідністю у формуванні власного образу «Я». Це для підлітка головне. І якщо тренінг сприяє розвиткові особистості, якщо навчальна ситуація пов'язана з актуальними переживаннями, якщо характер і форми спілкування з підлітком допомагають йому здобути більш дорослу позицію, то увага стає стійкою та концентрованою. Тому дуже результативним у плані формування стійкої мотивації до безпечної поведінки у мережі Інтернет є обговорення тем соціальних мереж, сайтів знайомств тощо. У цей час досить доречно обговорювати питання перегляду сайтів із дорослим контентом.
4.      Учні-підлітки мають індивідуальні відмінності в характері мнемічної діяльності: якщо учні 5-го класу більше використовують зовнішні прийоми запам'ятовування (асоціації, смислове групування), то учні 8-го класу — більше опосередковані прийоми запам'ятовування та пошук специфічних прийомів для вивчення нового матеріалу. Центральне місце посідає аналіз змісту матеріалу, його своєрідності та внутрішньої логіки. Тому цей аспект враховується під час вибору ігрових методик та завдань.
5.      У підлітковому віці при явних акцентуаціях особливості характеру загострюються, а завдяки впливу психогенних чинників можливі порушення адаптації, відхилення у поведінці. Підліток демонструє свій тип характеру в сім'ї та школі, під час навчання та відпочинку, праці та розваг, у звичайних умовах або у складних ситуаціях. Завжди й усюди гіперактивний підліток надто енергійний, шизоїдний ховається від оточуючих, істероїдний намагається привернути до себе увагу інших. Тому необхідно бути готовим до таких проявів під час тренінгу. Найкращий шлях подолання проблеми звернути увагу на підлітка та дати йому індивідуальне завдання.
Враховуючи вищезазначене, у структуру тренінгу бажано включити вправи на зняття тактильних бар'єрів. Особливо, коли учасники незнайомі між собою. Зняття тактильних бар'єрів у спілкування допомагає встановленню тактильного контакту, який сприяє згуртуванню групи, взаєморозумінню та підвищенню рівня довіри один до одного. Використовувати такі ігри бажано на першому занятті.
Обов'язково вводиться до структури тренінгу і вправа на підвищення рівня взаємодії у групі. Взаємодія складний процес побудови стосунків між членами групи. І від того, наскільки вона буде ефективною, залежить, в більшості випадків, результативність самого тренінгу. Звісно, ми можемо поінформувати дітей про ризики у мережі Інтернет. Але не факт, що діти одразу будуть використовувати у власному житті отримані знання. Тому ми працюємо до досягнення результату дотримання дітьми правил безпечної поведінки у мережі Інтернет.
Знаючи вікові особливості учасників, тренер може потрапити у ситуацію, коли група знаходиться у тому емоційному стані, який не сприяє майбутній діяльності під час тренінгу. У такому випадку радимо не змінювати емоційний стан учасників, а налаштувати дітей на ту діяльність, яка відповідає їхньому емоційному стану. Важливо підібрати вправу на регуляцію психологічного або емоційного стану, яка не лише буде адекватною цілям тренінгу, а й згуртує учасників, налаштує на роботу. Подібні вправи бажано проводити не лише на початку тренінгу, але й у тих випадках, коли завершується смисловий блок (модуль) тренінгу.
Досить часто у нагоді стають вправи, спрямовані на зняття агресії. Вони допомагають вирішити проблему регуляції емоційного стану учасників і одночасно сприяють вдалому досягненню мети тренінгу. Тренери часто запитують: яка ж причина агресивної поведінки групи? Одразу необхідно відзначити, що виникнення емоційної напруги (агресії) є природною особливістю групової динаміки. Якщо групова енергія виробляється активніше, ніж витрачається, то вона, звісно, трансформується у напругу. Такої агресії досить легко уникнути, якщо створювати умови для максимальної активності учасників. Не слід забувати і про вікові особливості дітей.
 "Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі"(/ А. Б. Кочарян, Н. І. Гущина; Компанія "Майкрософт Україна". - Київ, 2011. - 100 с.)