вівторок, 20 вересня 2011 р.

Заборонити не можна дозволити


Джерело зображення: http://www.flickr.com/photos/rhoadeecha/37420595/
Дозволити чи заборонити?  Якщо дозволити, тоді як і чи взагалі варто контролювати дії,  спровоковані дозволом, в яких одиницях вимірювати ефективність такого кроку і як скасувати дозвіл, якщо він виявився невдалим. Не знаю чи такі, чи інші питання турбують керівників організацій, коли вони накладають заборону на використання соціальних медіа, але знаю, що  й досі подібні організації є і бібліотеки щодо цього  - не виняток.

Якщо співробітники надзвичайно полюбляють спілкуватися в соціальних мережах, навіть, якщо подібне трапляється у робочий час, можливо, є сенс не накладати вето на таку діяльність люди ж вже натренувалися, чого б цим не скористатися, а спрямувати її у професійне русло. Скажімо, розповісти про особливості створення/ведення професійного профілю, сторінки, групи. Звісно, попередньо варто озвучити питання репутації, ділової етики, довгої пам’яті тенет.

Можливо, є сенс формалізувати процеси використання соціальних медіа з професійною метою, положення якісь розробити, попідписувати:
  • зобов'язуюся починати свій робочий ранок з кави і бібліотечного блоґу; 
  • зобов'язуюся не видаляти професійний блоґ, автором якого я є, коли буду не в гуморі; 
  • зобов'язуюся тримати в таємниці забути, коли надумаю звільнитися паролі до усіх професійних акаунтів; 
  • і т.д.